Переслідування активістів у 2020 році: правозахисники презентували доповідь

24 квітня в Києві відбувся правозахисний онлайн-квартирник, під час якого ZMINA презентувала та обговорила із запрошеними гостями звіт “Активізм 2020” про переслідування громадських активістів та правозахисників з початку 2020 року.

Протягом моніторингового періоду (січень-березень 2020) правозахисники зафіксували 23 інциденти на підконтрольній Україні території. Більшість зафіксованих випадків (10) трапилась у Києві. Ще по два інциденти  задокументовані у Київській та Одеській областях, а також по одному – у Вінницькій, Львівській, Дніпропетровській, Донецькій, Рівненській, Житомирській, Чернівецькій, Запорізькій і Закарпатській областях.

Найбільша кількість інцидентів (6) стосувалися фізичної агресії відносно громадських активістів. Також зафіксовано 4 випадки залякувань і погроз, 3 випадки знищення чи пошкодження майна і ще 3 — юридичних переслідувань. Крім того, були випадки перешкоджання мирним зібранням і діяльності громадських організацій, а також дискредитації діяльності активістів. Один випадок стосувався порушення приватності і включав публікацію даних про активіста, яку не можна отримати з відкритих джерел.

Актуальними залишаються цього року і цифрові загрози для представників громадського сектору. За результатами моніторингу “Лабораторії цифрової безпеки”, протягом трьох місяців було зафіксовано 23 окремі інциденти та одну таргетовану фішингову кампанію щодо низки громадських активістів.

Анастасія Москвичова, дослідниця ZMINA, вказує, що серед найбільш ризикових видів діяльності – боротьба з корупцією (чотири випадки переслідувань активістів) та захист прав ЛГБТІ-людей (три випадки). По два випадки відбулися через профспілкову та екологічну діяльність.

Так, наприклад, серед інцидентів залякувань і погроз, зафіксовано випадок стрілянини на Житомирщині на березі річки Хомора, куди екоактивісти приїхали моніторити ймовірний скид промислових відходів Понінківської паперової фабрики. Один з активістів Борис Муравський розповів, що 29 лютого 2020 року вони намагалися зафіксувати такий скид на відео, щоб звернутися до Державної екологічної інспекції, і в їхній бік почали стріляти. Активісти кажуть, що облич нападників не бачили. Між тим, Муравський нарахував 8 пострілів, а шість вилучених гільз було надано поліції.

Керівник проекту захисту і підтримки активізму ZMINA Олександр Дмітрієв, описав також низку трендів, які безпосередньо вплинули на активізм і правозахисну діяльність.

“Однією з визначальних подій для активізму за цей час стали карантинні заборони у зв’язку з коронавірусом. Введення надзвичайної ситуації та ряду рішень влади обмежили роботу громадських організацій та окремих активістів. Наразі значно звузилися можливості громадськості реалізовувати власну діяльність на тому ж рівні ефективності та висловлювати мирний протест”, – зазначає Дмітрієв.

Серед інших трендів – спроби дискредитації громадського суспільства й реформаторів у владі через асоціацію з американським бізнесменом і філантропом Джорджем Соросом. Насамперед мова йде про використання слова “соросята” низкою ЗМІ та політичних діячів у негативному контексті. Саме слово “соросята” найактивніше почало поширюватися соціальними мережами протягом листопада 2019 – березня 2020 року.

“Така інформаційна кампанія знецінює дії громадського сектору, який залучений у процеси реформ, а ще підриває довіру до інституцій і створює викривлений образ активізму як форму заангажованої діяльності”, – переконаний Дмітрієв.

Крім того, протягом цього моніторингового періоду було зареєстровано чотири законопроєкти щодо правового регулювання лобізму (№30593059-13059-2, 3059-3). Зважаючи на їхню низьку правову якість та недосконалу юридичну техніку, прийняття цих законопроектів може нести потенційну небезпеку для діяльності громадських організацій із просування реформ.

Максим Лукінюк, консультант з розвитку механізмів громадської участі Українського незалежного центру політичних досліджень, розповідає, що ці законопроєкти містять цілу низку прогалин та загроз, і що це не перша спроба українського парламенту врегулювати лобіювання й адвокацію.

Також серед трендів першого кварталу – зміна керівництва Офісу Генпрокурора та його вплив на розслідування в рамках справ щодо нападів на активістів у минулі періоди. Сергій Стерненко зазначив, що в рамках розслідування справи щодо нападів на нього відбулася низка змін, в тому числі процесуального керівника. Активіст каже, що має зафіксовані факти того, що це відбулося задля встановлення впливу новопризначеної керівниці прокуратури Ірини Венедіктової на хід розслідування і обіцяє оприлюднити докази пізніше, щоб не зашкодити перебігу справ.

Завантажити доповідь можна за посиланням.

Дослідження проведене в рамках проєкту “Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні”, який виконує Центр прав людини ZMINA у партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Джерело: Центр прав людини ZMINA